Ситуація виглядає так. Бухгалтерія вже щомісяця утримує із зарплати відсоток за постановою виконавця. Людина отримує залишок на картку — і виявляє, що картка заблокована, а гроші списані. Виходить, та сама зарплата стягується двічі: спершу на роботі, потім у банку.
Це не «жорсткий, але законний» підхід. Закон встановлює межу утримань, а Велика Палата Верховного Суду прямо визнала, що арешт зарплати за цією межею — незаконний. Нижче — як саме це працює і що робити.
Скільки взагалі можуть утримувати із зарплати
Відповідь дає стаття 70 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII, чинна редакція від 23.05.2026). Три правила, які варто знати напам'ять.
Перше. Відсоток рахується не від «брудної» зарплати. За частиною першою статті 70 розмір відрахувань вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску.
Друге. Розмір за одним виконавчим документом (частина друга статті 70):
- 50 % — якщо стягуються аліменти, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, а також майнової чи моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
- 20 % — за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом. Кредит, борг за розпискою, комунальні, штрафи — це саме сюди.
Третє, і найважливіше. Частина третя статті 70: загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50 відсотків — у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Тобто якщо на людині висить три виконавчі провадження по 20 %, це не 60 %. Це 50 % — і не більше. Виняток лише один: відбування покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, де межа 70 %.
Ще одна деталь, яку часто пропускають: за частиною першою статті 68 того самого Закону стягнення на зарплату звертається тоді, коли в боржника немає коштів на рахунках чи майна, достатнього для покриття боргу, або коли стягуються періодичні платежі. Зарплата — не перший, а фактично останній ресурс.
Чому картку арештовують, хоча з зарплати вже утримують
Формально виконавець діє в межах своїх повноважень: за частиною першою статті 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті та списанні коштів з рахунків, а постанова про арешт зазвичай пишеться широко — «на кошти на всіх рахунках, у тому числі тих, що будуть відкриті пізніше».
Але в тій самій статті 48 (абзац другий частини другої) є застереження: заборонено звертати стягнення й накладати арешт на кошти на рахунках, накладення арешту на які заборонено законом. Перелік таких рахунків — невичерпний. І частина третя статті 56 додає: арешт накладається у розмірі суми стягнення, а не «на все, що знайдеться».
Проблема в тому, що постанова про арешт розсилається в банки автоматично, без перевірки, що саме приходить на конкретний рахунок. Далі спрацьовує просте правило: ніхто не дізнається про призначення рахунку, поки йому не скажуть.
Що сказала Велика Палата Верховного Суду
Ключове рішення — постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (текст постанови).
Обставини майже дослівно збігаються з типовою ситуацією: приватний виконавець звернув стягнення на зарплату боржника за двома виконавчими листами (20 %), ще 20 % утримувалося за третім документом в іншому провадженні, а на картковий рахунок, куди приходив залишок, було накладено арешт.
Висновки Великої Палати:
- виконавець перед накладенням арешту повинен з'ясувати суму та статус коштів на рахунку; арешт на суми понад ті, що визначені виконавчим документом, є незаконним;
- обмеження розміру відрахувань — це законодавчо встановлена заборона арештовувати зарплату, вже виплачену після утримань, або її частину понад граничну межу;
- арешт зарплати після утримань є надмірним тягарем і порушує право на винагороду за працю та достойні умови життя;
- дослівно: «не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами… а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий»;
- виконавець зобов'язаний зняти арешт, отримавши від боржника відповідні відомості про те, що на рахунок надходить лише зарплата.
Позиція жива й застосовується: Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 444/2503/17 підтвердив, що арешт зарплати понад встановлені законом розміри підлягає зняттю, а виконавець має зробити це на підставі повідомлення боржника та щомісячних звітів про утримання (текст постанови).
Одне суттєве уточнення: обмеження стосується саме заробітної плати. Якщо на той самий рахунок надходять інші кошти — переказ від знайомого, продаж речі, дохід від підробітку, — на них захист не поширюється.
Чому просто написати заяву — замало
Тут більшість і спотикається. Заява «зніміть арешт, це моя зарплата» без доказів майже гарантовано отримає відмову — і суд стане на бік виконавця.
У постановах КЦС ВС від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24 (текст) і від 10 січня 2025 року у справі № 755/9274/23 (текст) Верховний Суд виходив із того, що статус коштів і рахунку визначає банк: саме він за частиною третьою статті 52 Закону має повідомити виконавця про цільове призначення коштів і повернути постанову без виконання. І якщо банк цього не зробив, дії виконавця щодо арешту не вважаються протиправними.
Звідси практичний висновок, який економить місяці. Підстава, за якою виконавець знімає арешт самостійно, — пункт 1 частини четвертої статті 59 Закону: «отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом».
Ключове слово — документального. Два папери створюють цю підставу:
- довідка банку про призначення рахунку і джерело надходжень (зарплата від конкретного роботодавця) плюс виписка за кілька місяців;
- довідка роботодавця про нараховану зарплату й фактично здійснені утримання за виконавчими документами — із зазначенням відсотка по кожному.
Без них заява — це просто слова. З ними виконавець зобов'язаний зняти арешт не пізніше наступного робочого дня (абзац другий частини другої статті 59 Закону).
Порядок дій
- Отримати матеріали. Дізнатися номери всіх виконавчих проваджень і хто їх веде — через Автоматизовану систему виконавчого провадження Мін'юсту. Часто виявляється, що проваджень більше, ніж людина думала.
- Порахувати сукупний відсоток. Скласти всі утримання. Якщо разом виходить понад 50 % — це вже самостійна підстава для вимоги, окремо від арешту картки.
- Зібрати два документи — довідку банку й довідку роботодавця (пункт вище).
- Подати заяву виконавцю з чотирма вимогами: привести загальний розмір відрахувань до 50 % (частина третя статті 70); внести зміни до постанови про звернення стягнення на зарплату; зняти арешт із зарплатного рахунку (пункт 1 частини четвертої статті 59); надалі не арештовувати кошти, що надходять як зарплата після утримань, і виплати з статті 73 Закону — допомогу при народженні дитини, на поховання, на лікування, аліменти на дітей та інші, на які стягнення не звертається взагалі.
- Зафіксувати подання. Нарочно з відміткою на другому примірнику, рекомендованим листом з описом вкладення або через електронний кабінет. Без доказу подання наступний крок неможливий.
Окремо варто перевірити ще одне: за пунктом 3 частини п'ятої статті 19 Закону боржник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня відкриття провадження подати декларацію про доходи та майно. Якщо її не подано — це самостійна проблема, і краще закрити її разом із рештою.
На цьому етапі має сенс витратити годину на консультацію юриста: порахувати сукупний відсоток по всіх провадженнях і сформулювати вимоги так, щоб виконавцю не було за що зачепитися, дешевше, ніж потім оскаржувати відмову в суді.
Якщо виконавець відмовив або мовчить
Перелік підстав, за яких виконавець знімає арешт самостійно, у частині четвертій статті 59 Закону є вичерпним. В усіх інших випадках, за частиною п'ятою тієї ж статті, арешт знімається лише за рішенням суду.
Тут є пастка, про яку майже ніхто не знає. За частиною третьою статті 74 Закону оскаржити дії державного виконавця до начальника відділу можуть стягувач та інші учасники — крім боржника. А дії приватного виконавця за частиною першою статті 74 (у редакції від 07.04.2026) оскаржуються тільки до суду. Тобто «пожалітися начальству» боржник не може: шлях один — судовий.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (статті 447-1 і 448 Цивільного процесуального кодексу України), у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права (пункт «а» частини першої статті 449 ЦПК). Пропущений строк поновлюється лише за наявності поважних причин і лише за клопотанням, поданим одночасно зі скаргою.
🔴 Десять днів — дуже короткий строк. Дату отримання відмови фіксуйте одразу, а не «коли буде час розібратися».
Чого ця процедура не робить
Чесно про межі. Зняття арешту й обмеження відрахувань не зменшують суму боргу і не зупиняють виконавче провадження. Борг залишається, стягнення триває — просто в законному розмірі й одним способом замість двох.
Що це реально дає: людина знову отримує половину зарплати на руки, може платити за житло й утримувати сім'ю, а стягувач і далі отримує свої 50 % щомісяця. Саме такий баланс закон і мав на увазі.
З чого почати
Універсальної відповіді «скільки з мене можуть брати» не існує — все залежить від того, скільки у вас проваджень, які саме борги стягуються і що написано в постановах. Тому починати варто не із заяви, а з розбору ситуації.
- Консультація юриста — 1500 грн. Базовий формат: порахувати сукупний відсоток утримань, перевірити, чи не перевищено межу, і визначити, які документи знадобляться саме у вашому випадку.
- Консультація юриста з судових справ — 1000 грн, або з ознайомленням із документами — 1800 грн. Другий формат тут зазвичай корисніший: юрист читає самі постанови виконавця, а рішення в цій темі впирається саме в них.
- Консультація юриста з кредитних спорів/МФО — 1000 грн, якщо борг виник із кредиту або мікропозики.
- Консультація адвоката (до 30 хв) — 3500 грн, коли справа вже йде до суду й потрібна оцінка перспектив оскарження.
Після консультації ми готуємо заяву виконавцю з розрахунком, посиланнями на норми й практикою Верховного Суду та перелік документів, які треба взяти в банку й на роботі. Вартість підготовки залежить від кількості проваджень — назвемо її після того, як побачимо ваші постанови.
З повагою, Твій Юрист.
Норми наведено за станом на 31.08.2026: Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у редакції від 23.05.2026, Цивільний процесуальний кодекс України — від 05.08.2026, Конституція України — від 01.01.2020. Судова практика перевірена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації за вашими обставинами.
Дана інформаційна стаття згенерована за допомогою ШІ, перевірена юристом щодо актуальності положень і норм чинного законодавства на відповідність станом на день публікації, з метою інформування громадян про можливість звернутися до спеціаліста у сфері права, адже ніхто не зможе замінити консультацію досвідченого юриста