Охоронець є майже на кожному складі й у кожному бізнес-центрі. І щодня постають ті самі запитання: чи може він перевірити сумку, затримати людину, забрати телефон. Відповіді дає Закон України «Про охоронну діяльність» (в редакції від 15.06.2022), і вони вужчі, ніж часто думають. Цей матеріал доповнює підрозділ посібника «Корпоративна безпека» про охоронну діяльність практичними розʼясненнями: що дозволено, що заборонено і як оформити охорону так, щоб після інциденту не відповідати самому.
Хто має право охороняти ваш обʼєкт?
За ст. 1 Закону охоронна діяльність — це надання послуг з охорони власності та громадян, а суб'єкт охоронної діяльності — суб'єкт господарювання, який працює на підставі ліцензії. Ст. 5 називає три види послуг: охорона майна громадян, охорона майна юридичних осіб і охорона фізичних осіб. Щодо ліцензування ст. 7 відсилає до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Наймаючи сторонню компанію, перевірте, що ліцензія чинна і видана саме вашому контрагенту. Власна служба безпеки підприємства керує режимом і охороняє своє майно, але надавати охоронні послуги іншим без ліцензії не може.
Вимоги до охоронців — у ст. 11: дієздатний громадянин України від 18 років із професійною підготовкою і трудовим договором, без обліку з приводу психічної хвороби, алкоголізму чи наркоманії і без непогашеної судимості за умисні кримінальні правопорушення. На посту він має бути з ознаками належності до своєї компанії на одязі та з посвідченням із фото, строком дії і підписом керівника.
Що охоронець може робити на обʼєкті?
Права персоналу охорони перелічує ст. 12. Охоронець має право:
- вимагати припинити протиправні дії та дотримуватися пропускного й внутрішньооб'єктового режимів;
- не допускати на об'єкт і затримувати тих, хто проникає або залишає його з порушенням правил, — з обов'язковим негайним повідомленням поліції;
- застосовувати фізичний вплив, спецзасоби і службових собак, але тільки за правилами Закону;
- перевіряти документи на вхід, внесення й винесення майна, в'їзд і виїзд транспорту, оглядати транспорт;
- оглядати речі людей — лише за їхньою добровільною згодою;
- вести відкриту відео- і фотозйомку, обов'язково повідомивши про це на об'єкті.
Обов'язки — у ст. 13: берегти об'єкт, припиняти правопорушення, негайно повідомляти правоохоронців про дії з ознаками кримінального правопорушення, зберігати конфіденційну інформацію. За невиконання обов'язків ст. 15 передбачає дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Коли можна застосувати силу і що зробити після?
Ст. 16 дозволяє фізичний вплив і спецзасоби лише тоді, коли інші заходи не допомогли, і тільки в чотирьох випадках: захист себе чи іншої людини від нападу, що загрожує життю, здоров'ю або майну; запобігання спробі силою заволодіти спецзасобами; затримання правопорушника, який незаконно проник на об'єкт або вчиняє інші протиправні дії і чинить опір; знешкодження небезпечної тварини. Спершу — попередження голосом і жестами; без нього можна діяти лише при раптовому нападі або нападі чи опорі зі зброєю, небезпечними предметами чи транспортним засобом.
Правило, яке порушують найчастіше: затримання охоронцем не є адміністративним затриманням (ч. 2 ст. 16). Затриманого негайно передають поліції. Тримати людину в підсобці «до приїзду директора», допитувати чи обшукувати її охоронець не має права.
Сила має застосовуватися в межах, що виключають кримінальну протиправність, і з мінімальною шкодою (ч. 7 ст. 16). Тут працює Кримінальний кодекс України (в редакції від 18.09.2026): ст. 36 КК про необхідну оборону — шкода має бути необхідною і достатньою для відвернення посягання, а перевищенням є умисне заподіяння тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці; ст. 39 КК про крайню необхідність — заподіяна шкода не може бути значнішою за відвернену. Після застосування сили охоронець негайно викликає швидку, надає першу допомогу, повідомляє керівника і поліцію (ч. 7, 9 ст. 16), а до приїзду правоохоронців охороняє місце події, зберігає сліди і фіксує дані очевидців (ч. 10 ст. 16).
Заборонено застосовувати силу проти жінок з явними ознаками вагітності, людей похилого віку, осіб з вираженою інвалідністю і малолітніх — крім нападу, що загрожує життю і здоров'ю, або збройного нападу чи опору (ч. 6). Службових собак використовують лише для виявлення проникнень і осіб, які незаконно перебувають на об'єкті; у громадських місцях — тільки з провідником і на повідку (ст. 17).
Чого охоронцю не можна, навіть якщо просить замовник?
Ст. 10 містить прямі заборони. Ось ті, які на практиці найчастіше «просять»:
- приховувати факти кримінальних правопорушень — незалежно від інтересів замовника;
- розголошувати відомості про заходи охорони, інформацію з обмеженим доступом і про особу, яку охороняють;
- посягати на права, свободи, власність, честь, гідність і ділову репутацію людей;
- здійснювати оперативно-розшукові заходи;
- брати участь у виконанні судових рішень під час виконавчого провадження;
- вдаватися до силового протистояння з охороною інших суб'єктів господарювання;
- перешкоджати представникам державних органів і органів місцевого самоврядування;
- використовувати символіку і форму МВС, СБУ, ЗСУ та інших державних органів.
Права «перевірити переписку» в охоронця немає, а порушення таємниці листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, — це ст. 163 КК. Незаконне збирання чи поширення конфіденційної інформації про людину, зокрема «злиті» записи з камер, може кваліфікуватися за ст. 182 КК (порушення недоторканності приватного життя).
Три типові ситуації
Ситуація 1. Сумка на виході. Працівниця складу відмовляється показати сумку. Охоронець висипає вміст на стіл і забирає її телефон «до з'ясування».
Що каже закон. Огляд речей — тільки за добровільною згодою (п. 6 ч. 1 ст. 12). Забрати й переглядати телефон — посягання на власність і приватне життя (п. 7 ч. 1 ст. 10), з ризиком за ст. 163 КК. Якщо є реальні підстави вважати, що виносять майно, охоронець може не випустити людину і затримати її з негайним повідомленням поліції (п. 3 ч. 1 ст. 12).
Що робити. Закріпити порядок огляду в правилах внутрішнього розпорядку та інструкції про пропускний режим і ознайомити з ними працівників під підпис. Відмова від огляду — підстава не випустити з цінностями й викликати поліцію, а не оглядати силою.
Ситуація 2. Нічне проникнення на склад. Охорона затримала двох людей на території і зачинила у вагончику до ранку, «щоб приїхав власник і розібрався». Один із них травмований під час затримання.
Що каже закон. Саме затримання допустиме (п. 3 ч. 1 ст. 16), але затриманих треба негайно передати поліції (ч. 2 ст. 16), а при травмі — викликати швидку й надати першу допомогу (ч. 7, 9). Утримання «до ранку» виходить за межі повноважень.
Що робити. Одразу дзвінок у поліцію і швидку, доповідь керівнику, збереження місця події, записів камер і даних свідків (ч. 10 ст. 16). Замовнику — вимагати письмовий звіт і копії записів.
Ситуація 3. Корпоративний конфлікт. Між співвласниками спір. Один із них наказує охороні «нікого не пускати», а на об'єкт приходять державний виконавець, поліція та охорона другої сторони.
Що каже закон. Охороні заборонено перешкоджати представникам державних органів (п. 3 ч. 1 ст. 10), брати участь у виконанні судових рішень (п. 11) і йти на силове протистояння з охороною інших суб'єктів (п. 12). Вказівка замовника від цього не звільняє.
Що робити. Охорона фіксує події на відео, перевіряє документи, повідомляє поліцію і свого керівника, але силою не протидіє.
Як правильно оформити охорону?
Послуги надаються лише за письмовим договором (ч. 1 ст. 8). У ньому за правилами Цивільного кодексу обов'язково визначають умови відшкодування шкоди, заподіяної через неналежне виконання зобов'язань охоронною компанією (ч. 2 ст. 8). Замовник має надати оригінали або завірені копії документів, що підтверджують право володіння чи користування майном (ч. 3 ст. 8).
Відео- і фотоматеріали охоронна компанія зберігає один рік і використовує лише в службовій діяльності, а після цього знищує комісією з трьох представників зі складенням акта (ч. 2 ст. 12). Взаємодію з поліцією можна організувати через спільні наради, консультації та обмін інформацією (ст. 18, 19), але вона не може порушувати зобов'язання охоронця за договором.
Часті помилки
- Договір із компанією без перевірки ліцензії та реєстраційних даних.
- Немає письмової інструкції щодо огляду речей, тож охоронці «оглядають» силою.
- Затриманого тримають до приїзду керівництва замість негайної передачі поліції.
- Записи з камер пересилають у робочі чати й месенджери.
- Вимога «озброєної охорони» без правового аналізу: ст. 16 Закону регулює лише фізичний вплив і спецзасоби, норм про вогнепальну зброю для персоналу охорони в ньому немає.
Що робити покроково
- Визначте модель охорони і перелік постів.
- Перевірте ліцензію і реєстраційні дані охоронної компанії.
- Укладіть письмовий договір з умовами відшкодування шкоди, часом реагування і правом на перевірки.
- Передайте документи на майно, яке охороняють (ч. 3 ст. 8).
- Затвердіть інструкцію: пропускний режим, огляд лише за згодою, затримання з негайною передачею поліції, повідомлення про застосування сили.
- Розмістіть повідомлення про відеозйомку та узгодьте з поліцією алгоритм реагування.
- Регулярно перевіряйте пости і посвідчення охоронців.
Якщо вам потрібно вибудувати інструкцію охорони і правила пропускного режиму під ваш об'єкт, підійде консультація юриста для бізнесу — 1 500 грн. Перед підписанням договору з охоронною компанією варто замовити перевірку договору і контрагента — 1 800 грн.
З повагою, Твій Юрист.
Дана інформаційна стаття згенерована за допомогою ШІ, перевірена юристом щодо актуальності положень і норм чинного законодавства на відповідність станом на день публікації, з метою інформування громадян про можливість звернутися до спеціаліста у сфері права, адже ніхто не зможе замінити консультацію досвідченого юриста