Перевірку контрагента часто сприймають як формальність. Проблеми з'являються пізніше: постачальник зникає з передоплатою, податкова не визнає витрати, а договір підписала людина, яка не мала на це права. Цей матеріал доповнює підрозділ посібника «Корпоративна безпека» практичними розʼясненнями: на яких нормах тримається перевірка, які реєстри доступні безоплатно і які ознаки мають насторожити.
Чи зобовʼязує закон перевіряти кожного контрагента?
Єдиного закону, який вимагав би перевіряти кожного партнера, немає. Обовʼязок, а частіше просто вигода від перевірки випливає з кількох груп норм.
- Цивільне право. За ст. 203 ЦК України (в редакції від 05.08.2026) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а сам правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків. Якщо ці вимоги порушено, ст. 215 ЦК дає підставу для недійсності: правочин або нікчемний (якщо так прямо встановлено законом), або його можна оскаржити в суді. За ст. 638 ЦК договір укладено, лише коли сторони в належній формі погодили всі істотні умови. Не знаючи, хто перед вами, ви ризикуєте отримати договір, який не захистить.
- Податкове право. Ст. 44 Податкового кодексу України (чинна редакція станом на жовтень 2026 року) зобовʼязує вести облік на підставі первинних документів і забороняє формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. Пп. 14.1.231 ст. 14 ПК визначає розумну економічну причину (ділову мету): це причина, яка може бути лише тоді, коли платник має намір отримати економічний ефект від господарської діяльності. Формально Кодекс застосовує це поняття до операцій із нерезидентами, проте логіку ділової мети контролюючі органи використовують ширше: якщо операцію з ризиковим контрагентом не підтверджено документами, доводити її реальність доведеться вам.
- Антикорупційне право. За ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» (чинна редакція станом на жовтень 2026 року) антикорупційна програма є комплексом правил, стандартів і процедур щодо виявлення корупції, протидії їй і запобігання. Вона обовʼязкова, зокрема, для учасників закупівель вартістю 20 млн грн і більше, а положення про її дотримання можна включати в договори з партнерами.
- Фінансовий моніторинг і публічні закупівлі. Законодавство про запобігання легалізації доходів зобовʼязує банки та інших субʼєктів первинного фінмоніторингу ідентифікувати клієнта і його кінцевого бенефіціарного власника. Ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (чинна редакція станом на жовтень 2026 року) передбачає відмову учаснику, який має податкову заборгованість, внесений до реєстру осіб, що вчинили корупційні правопорушення, або щодо якого застосовано санкцію у виді заборони закупівель.
Що можна дізнатися безоплатно і наскільки цим даним можна вірити?
Основне джерело тут Єдиний державний реєстр юридичних осіб, ФОП та громадських формувань. За ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (в редакції від 24.04.2026) він містить засновників і кінцевих бенефіціарних власників, види діяльності, керівника та осіб, які можуть підписувати договори, дані про обмеження щодо представництва, розмір статутного капіталу, перебування у процесі припинення чи банкрутства, правонаступників, ліцензії й навіть фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.
Ст. 11 цього Закону визначає ці відомості як відкриті й загальнодоступні (закриті лише реєстраційні номери облікових карток платників податків і паспортні дані). Для укладення цивільно-правових договорів передбачено безоплатний доступ через портал електронних сервісів або Єдиний державний вебпортал електронних послуг, а також оприлюднення відомостей як відкритих даних. Витяг можна отримати з даними на момент запиту або на визначену дату.
Найцінніше для вас міститься у ст. 10 Закону. Відомості, внесені до реєстру, вважаються достовірними, і на них можна посилатися у спорі. Навіть якщо внесені дані виявилися недостовірними, третя особа може спиратися на них, якщо не знала і не могла знати про недостовірність. А те, що до реєстру не внесли, не можна використати проти вас, якщо ви про це не знали. Тому збережений витяг на дату підписання вже сам є доказом вашої обачності.
Крім реєстру юросіб, безоплатно доступні: реєстр судових рішень, система виконавчих проваджень і реєстр боржників, перевірка статусу платника ПДВ та єдиного податку на сайті податкової служби, Prozorro, реєстри НАЗК, санкційні переліки, реєстр довіреностей.
Хто має право підписати договір і що буде, якщо підписав «не той»?
За ст. 92 ЦК юридична особа діє через свої органи відповідно до установчих документів і закону. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва не має сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо обмеження внесено до реєстру або прописано у статуті, який вам надали, аргумент «ми не знали» стає слабким. Тому перед великою угодою читайте статут і рішення про призначення керівника, а підпис за довіреністю звіряйте з реєстром довіреностей.
Які ознаки мають насторожити?
Окрема ознака ще не означає «технічної» компанії. Значення має сукупність ознак і масштаб угоди.
- компанія створена нещодавно або щойно змінила власника, керівника, адресу й види діяльності;
- адреса масової реєстрації, а за картою за нею немає придатного приміщення;
- одна особа водночас засновник, директор і бухгалтер, або керівник очолює десятки інших фірм;
- немає персоналу, складу, техніки при значних заявлених обсягах;
- нульова або однакова за роки звітність, податковий борг, анульована реєстрація платника ПДВ;
- предмет угоди не відповідає видам діяльності, ціна суттєво відрізняється від ринкової;
- поспіх, 100 % передоплата, відмова від зустрічі й від надання документів.
Ось три типові ситуації, з якими звертаються найчастіше.
Ситуація 1. Директор постачальника підписав договір на суму, що за статутом потребує згоди загальних зборів. Постачальник не виконав договір і заявив, що директор вийшов за межі повноважень. Що каже закон: за ст. 92 ЦК таке обмеження не діє щодо вас, якщо компанія не доведе, що ви знали чи не могли не знати про нього. Що робити: зберегти витяг з реєстру на дату підписання і листування; на майбутнє для великих сум просити рішення загальних зборів.
Ситуація 2. Під час перевірки податкова ставить під сумнів витрати за договором із підрядником, який має масову адресу і не має працівників. Що каже закон: ст. 44 ПК вимагає підтверджувати показники звітності первинними документами; без доказів реальності операції її можуть не визнати, а правочин без наміру реальних наслідків суперечить ч. 5 ст. 203 ЦК. Що робити: зібрати докази реального виконання (накладні, акти, переписку, фото, документи про доставку) і довідку про перевірку контрагента до укладення договору.
Ситуація 3. Ви перевірили реєстр у день підписання, а згодом виявилося, що директора змінили ще місяць тому, але зміни не зареєстрували. Що каже закон: за ч. 3 ст. 10 Закону про держреєстрацію невнесені відомості не можна використати проти вас, якщо ви не знали і не могли знати про них. Що робити: показати витяг, сформований на дату угоди, і заперечувати проти посилань на «нового» директора.
Чим ризикуєте і де межа самої перевірки?
Найчастіший наслідок угоди з «технічною» компанією становлять гроші: втрачена передоплата, донараховані податки, штрафи. Якщо ж операцію свідомо використали для мінімізації податків, можлива кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України (в редакції від 18.09.2026): вона настає, коли ненадходження до бюджету становить три тисячі і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тим, хто вносить неправдиві відомості в документи для державної реєстрації, загрожує ст. 205-1 КК: штраф від 5 000 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів, пробаційний нагляд або позбавлення волі до п'яти років. Окремої статті про «фіктивне підприємництво» вже немає, бо ст. 205 КК виключено.
Перевірка має свою межу. Працюйте з відкритими джерелами й тим, що контрагент надає добровільно. Спроби «дістати» його комерційну чи банківську таємницю через знайомих можуть підпадати під ст. 231 КК: штраф від 3 000 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів, якщо це спричинило істотну шкоду.
Часті помилки
- Перевіряти лише назву, а не код: однакові або схожі назви трапляються часто.
- Не зберігати результати. Без витягу й знімків екрана на дату угоди вашу обачність не довести.
- Перевірити раз і забути. Компанія може перейти у стан припинення через місяць після підписання.
- Не перевіряти підписанта, довіреність і статутні обмеження.
- Шукати інформацію незаконними способами замість відкритих реєстрів.
Що робити покроково
- Отримайте витяг з реєстру юридичних осіб за кодом: стан, адреса, види діяльності, керівник, засновники, КБВ, дата останніх змін. Збережіть PDF.
- Перевірте судові рішення, виконавчі провадження та реєстр боржників.
- Перевірте статус платника ПДВ і податковий борг, санкційні переліки, реєстри НАЗК.
- Звірте адресу за картою, сайт, контакти, фінансову звітність.
- Запросіть статут, рішення про призначення керівника, довіреність підписанта.
- Оцініть ризик («зелено / жовто / червоно») і закладіть у договір умови: поетапну оплату, гарантії, антикорупційне застереження.
- Складіть коротку довідку: дата, джерела, виконавець, висновок. Повторюйте перевірку протягом усієї співпраці.
Якщо угода велика або контрагент викликає сумніви, доручіть перевірку юристу: послуга «Перевірка контрагента» коштує 1 500 грн і охоплює дані про компанію, її керівні органи, власників і засновників. Якщо договір уже на руках, зручніше замовити «Перевірку договору + перевірку контрагента» за 1 800 грн: тоді юрист оцінить і партнера, і умови, під якими ви підписуєтесь.
З повагою, Твій Юрист.
Дана інформаційна стаття згенерована за допомогою ШІ, перевірена юристом щодо актуальності положень і норм чинного законодавства на відповідність станом на день публікації, з метою інформування громадян про можливість звернутися до спеціаліста у сфері права, адже ніхто не зможе замінити консультацію досвідченого юриста