До офісу, складу чи цеху приходять інспектори: пожежники, інспекція праці, захист споживачів. Перша реакція — розгубленість і бажання «якось домовитися». Насправді порядок таких перевірок детально прописаний у законі, і що краще ви його знаєте, то спокійніше минає перевірка. Цей матеріал доповнює підрозділ посібника «Корпоративна безпека» практичними розʼясненнями: що мають показати перевіряючі, коли їх можна не пускати і що робити з актом.
На яку перевірку поширюється цей закон?
Базові правила встановлює Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (чинна редакція станом на жовтень 2026 року). Він охоплює планові й позапланові заходи у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень (ст. 1). Але не всі. За ч. 2 ст. 2 закон не діє, зокрема, щодо податкового, митного й валютного контролю, нагляду на ринках фінансових послуг і контролю у сфері захисту економічної конкуренції. Для частини сфер (архітектурно-будівельний контроль, нагляд за додержанням законодавства про працю, пожежна й техногенна безпека) закон застосовується з особливостями галузевих законів, проте ключові гарантії, зокрема права суб’єкта господарювання (ст. 10) і оскарження (ст. 21), обов’язкові й для них.
Тому перше запитання до інспектора: який орган і за яким законом діє. Від відповіді залежать строки, перелік документів і підстави для недопуску. Також памʼятайте: орган не може перевіряти, якщо закон прямо не уповноважує його на нагляд у цій сфері (ч. 4 ст. 4).
Що мають показати перевіряючі — і коли їх можна не пустити?
Перевірка починається з наказу органу, а на його підставі оформлюють посвідчення (направлення), підписане керівником органу чи заступником і засвідчене печаткою (ч. 1–2 ст. 7). У ньому мають бути: назва органу, ваша назва й адреса, номер і дата наказу, список посадових осіб, дати початку й закінчення, тип (плановий чи позаплановий), форма, підстави й предмет заходу, відомості про попередній захід (ч. 3 ст. 7). Документ чинний лише протягом зазначеного строку (ч. 4 ст. 7).
Перед початком інспектори зобовʼязані показати посвідчення (направлення) і службові посвідчення та дати вам копію направлення. Без цих документів вони не мають права перевіряти (ч. 5 ст. 7).
Ще кілька гарантій ст. 4: перевірка — лише у ваш робочий час (ч. 3), у присутності керівника або уповноваженої ним особи (ч. 11); обидві сторони можуть вести аудіо- і відеозапис (ч. 8); якщо норма допускає різне тлумачення, її трактують на користь суб’єкта господарювання (ч. 7).
Строки: плановий захід — до 10 робочих днів, для мікро- і малого підприємництва — до 5; сумарно за рік — до 30 і 15 робочих днів відповідно (ч. 5 ст. 5). Позаплановий — до 10 робочих днів, для малого підприємництва — до 2 (ч. 4 ст. 6). Продовжувати строки заборонено. Про плановий захід вас мають письмово повідомити не пізніш як за 10 днів (ч. 4 ст. 5).
Періодичність планових заходів залежить від ступеня ризику: високий — не частіше одного разу на два роки, середній — на три, незначний — на пʼять (ч. 2 ст. 5). Якщо для сфери критерії ризику не затверджені, суб’єкт вважається суб’єктом з незначним ризиком (ч. 3 ст. 22).
За ст. 10 ви маєте право не допускати інспекторів, якщо:
- порушено періодичність планових заходів;
- не надано копій документів або вони не відповідають закону;
- ви не отримали повідомлення про плановий захід;
- не внесено запис до журналу реєстрації заходів (якщо ви його ведете);
- перевищено граничну тривалість;
- проводиться повторний позаплановий захід за тим самим фактом;
- орган не оприлюднив уніфіковану форму акта;
- не надано копію погодження, коли закон його вимагає.
Позаплановий захід можливий лише з підстав, вичерпно названих у ч. 1 ст. 6: ваша власна заява, підтверджена недостовірність звітності, перевірка виконання припису, звернення фізичної особи про заподіяну шкоду (за погодженням центрального органу), неподання звітності два періоди поспіль, доручення Премʼєр-міністра, аварія чи нещасний випадок, рішення суду, звернення органу місцевого самоврядування у визначених законом випадках. Інші підстави заборонені (ч. 2 ст. 6), а перевіряють лише ті питання, що вказані в направленні.
Як це виглядає на практиці?
Кейс 1. Ситуація: на склад приходить інспектор із направленням на плановий захід, але жодного листа про перевірку компанія не отримувала. Що каже закон: без письмового повідомлення не пізніш як за 10 днів суб’єкт має право не допускати посадову особу до планового заходу (ч. 4 ст. 5). Що робити: перевірити пошту й електронний кабінет, ввічливо зафіксувати письмово, що повідомлення не надходило, зробити копію направлення і повідомити, що допуск неможливий саме з цієї підстави.
Кейс 2. Ситуація: позапланова перевірка за скаргою покупця щодо одного товару, а інспектори просять кадрові накази і документи на все обладнання. Що каже закон: під час позапланового заходу зʼясовують лише питання, що стали підставою (ч. 1 ст. 6); суб’єкт може вимагати припинити захід, якщо перевіряють інші питання (ст. 10). Для перевірки за зверненням фізичної особи потрібне погодження центрального органу, копію якого показують до початку. Що робити: звірити предмет у направленні, попросити копію погодження, письмово заявити вимогу обмежитися предметом і внести це в зауваження до акта.
Кейс 3. Ситуація: інспектор хоче «забрати на вивчення» оригінали первинних документів і ноутбук бухгалтера. Що каже закон: вилучати оригінали фінансово-господарських і бухгалтерських документів, компʼютери та їх частини заборонено, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (ч. 10 ст. 4). Що робити: запропонувати завірені копії, оригінали й техніку не передавати. Якщо приходять слідчі з ухвалою — це вже інша процедура, і тут потрібен адвокат.
Що підписувати наприкінці і як оскаржити?
В останній день інспектори складають акт у двох примірниках: у ньому має бути детальний опис кожного порушення з посиланням на конкретну вимогу законодавства (ч. 6 ст. 7). Якщо ви не згодні, підписуйте із зауваженнями — вони стають невідʼємною частиною акта. Один примірник вам вручають у той самий день. Право надавати письмові пояснення й заперечення закріплює і ст. 10.
Далі протягом пʼяти робочих днів орган може скласти припис або розпорядження (ч. 7 ст. 7). Різниця важлива: припис санкцій не передбачає (ч. 8), розпорядження — може (ч. 9). Зупинити роботу підприємства орган сам не може: для цього він звертається з позовом до адміністративного суду, а зупинення можливе лише за рішенням суду (ч. 5 ст. 4, ч. 7 ст. 7).
Що працює на вас:
- виконали припис чи розпорядження повністю і вчасно — санкції не застосовуються (ч. 11 ст. 7);
- за перше порушення санкція не може перевищувати мінімальну, передбачену законом (ч. 2 ст. 12);
- за відмову надавати пояснення щодо діяльності відповідальності немає (ч. 4 ст. 12), а пояснення ви надаєте в обсязі, який самі вважаєте необхідним (ст. 11);
- якщо ви діяли за письмовою консультацією органу, вас не можна притягнути до відповідальності (ст. 19); індивідуальну консультацію надають безоплатно протягом 15 календарних днів після запиту.
Рішення органу можна оскаржити до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду (ст. 21, ч. 9 ст. 7). Штраф, не сплачений протягом 15 календарних днів, стягують через суд, якщо розпорядчий документ не оскаржено або залишено в силі (ч. 3 ст. 12). Тож рішення про оскарження ухвалюйте одразу після отримання документа.
Що робити покроково, коли інспектор уже на порозі?
- Запросіть керівника або уповноважену особу; без неї перевірку не починають.
- Попросіть направлення і службові посвідчення, отримайте копію направлення.
- Звірте: орган і його компетенцію, вашу назву й адресу, прізвища інспекторів, дати, тип, підстави, предмет; для планового — дату повідомлення; для позапланового за скаргою — копію погодження.
- Запропонуйте внести запис до журналу реєстрації заходів, якщо ви його ведете.
- Попередьте, що ведете відеозапис (ч. 8 ст. 4), і запросіть юриста чи адвоката: залучати третіх осіб — ваше право, а орган не може цьому перешкоджати (ст. 20, ч. 2 ст. 8).
- Видавайте документи за описом і лише копії; фіксуйте, що саме передали.
- Стежте за строком і предметом; у разі виходу за межі письмово вимагайте припинення.
- Підпишіть акт із зауваженнями, заберіть свій примірник.
- Отримавши припис чи розпорядження, оцініть: виконувати у строк чи оскаржувати.
Часті помилки. Через них бізнес програє перевірку, навіть маючи рацію:
- не пускають інспектора «на емоціях», без підстави зі ст. 10. Недопуск без законних підстав закон вважає створенням перешкод (ст. 1), і його опишуть в акті (ч. 6 ст. 7);
- підписують акт мовчки, а потім намагаються щось довести — зауваження треба писати одразу;
- віддають оригінали й техніку «під слово»;
- пропускають строки припису і отримують санкції там, де їх можна було уникнути;
- плутають податкову перевірку з інспекцією: для податкової діють інші правила.
Окремо про воєнний стан: сам закон загальних спеціальних правил для цього періоду не містить, а обмеження на заходи нагляду запроваджувалися рішеннями Кабінету Міністрів України. Їхній чинний обсяг треба перевіряти на дату конкретної перевірки.
Якщо вам уже вручили акт чи припис і ви сумніваєтеся, чи виконувати, чи оскаржувати, юрист вивчить документи й дасть рекомендацію — консультація для бізнесу з перевіркою документів, 2300 грн. Для малого бізнесу, де перевірки — регулярна історія, є пакет юридичного захисту малого підприємництва та ФОП — 4000 грн на місяць.
З повагою, Твій Юрист.
Дана інформаційна стаття згенерована за допомогою ШІ, перевірена юристом щодо актуальності положень і норм чинного законодавства на відповідність станом на день публікації, з метою інформування громадян про можливість звернутися до спеціаліста у сфері права, адже ніхто не зможе замінити консультацію досвідченого юриста