«У нас унікальний продукт — треба патентувати». Перше практичне питання тут не «коли подавати заявку», а що саме подавати: винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Це три різні об'єкти, три різні закони, три різні набори вимог — і переплутати їх означає або отримати відмову, яку легко було уникнути, або зареєструвати не той захист, який реально потрібен.
Що кожен з них захищає
Винахід — за ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» — результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології. Це технічне рішення: як щось працює, з чого зроблено, який процес чи пристрій вирішує задачу. Корисна модель — те саме визначення, той самий закон, простіший поріг вимог і швидша процедура (нижче — чому).
Промисловий зразок — за ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» — результат творчої діяльності в галузі художнього конструювання. Це не те, як пристрій працює, а те, як він виглядає: форма, силует, візерунок, зовнішнє оформлення.
Практичний приклад: новий механізм застібки — це винахід або корисна модель. Форма самої застібки, її дизайн — промисловий зразок. Один продукт, два різні об'єкти захисту, і жоден не замінює інший.
Умови реєстрації — і чому корисна модель швидша за винахід
Тут ховається різниця, яку рідко пояснюють, а вона впливає на вибір стратегії найбільше.
За ст. 7 Закону про винаходи і корисні моделі винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він новий, має винахідницький рівень і є промислово придатним — три критерії. Заявка на винахід проходить формальну, а потім кваліфікаційну експертизу по суті (ст. 16 закону): НОІВ реально перевіряє, чи справді рішення нове й невочевидне для фахівця. Це довше й дорожче, зате патент, що пройшов таку перевірку, значно важче оскаржити.
Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона нова й промислово придатна — лише два критерії, без вимоги винахідницького рівня. І головне: за ч. 14 ст. 16 того самого закону заявка на корисну модель проходить тільки формальну експертизу — після неї одразу приймається рішення про реєстрацію, без перевірки новизни по суті. Це швидше і дешевше, але й вразливіше: зареєстровану корисну модель можна оскаржити пізніше, довівши, що вона насправді не була новою.
Промисловий зразок відповідає умовам охороноздатності, якщо він новий і має індивідуальний характер (ст. 6 Закону про промислові зразки) — загальне враження, яке зразок справляє на поінформованого користувача, повинно відрізнятися від уже відомих зразків.
Строки дії — зведено в одному місці
Ст. 465 Цивільного кодексу України прямо зводить строки дії всіх трьох об'єктів в одній статті:
- винахід — 20 років від дати подання заявки (ч. 3 ст. 465 ЦК); для винаходів, що потребують спеціальних випробувань і офіційного дозволу (типово — фармацевтика, агрохімія), строк можна продовжити — саме на цю норму спирався Верховний Суд у справі 2026 року, про яку нижче;
- корисна модель — 10 років від дати подання заявки, без права продовження;
- промисловий зразок — 5 років, продовжується періодами по 5, але не більш як 25 років сумарно.
Як подати заявку, щоб не отримати відмову
За ст. 16 Закону про винаходи і корисні моделі (та аналогічною ст. 14 Закону про промислові зразки) НОІВ спершу проводить формальну експертизу, і саме на цьому етапі трапляється більшість відмов ще до розгляду по суті. Типові причини:
- об'єкт не належить до переліку тих, що можуть отримати охорону — заявка перевіряється на це в першу чергу;
- порушення формальних вимог до заявки — неповний склад документів, невідповідність опису чи формули встановленим правилам;
- не сплачено або неправильно сплачено збір за подання заявки;
- порушення вимоги єдності заявки — коли в одній заявці заявлено по суті кілька різних об'єктів; у такому разі НОІВ пропонує визначитися, який розглядати, а на решту подати окремі заявки.
Якщо НОІВ знаходить недоліки, він надсилає обґрунтований попередній висновок і дає заявнику можливість відповісти й усунути їх — заявку відмовляють не одразу. Додаткові матеріали можна подати протягом двох місяців від отримання повідомлення (з можливістю подовження ще на 6 місяців за клопотанням і збором). Практичний висновок: більшість формальних відмов — наслідок недбало підготовленої заявки, а не непереборної перешкоди. Це саме та частина роботи, де допомога патентного повіреного чи юриста окупається — переробити заявку з нуля після відмови коштує довше й дорожче, ніж підготувати її правильно одразу.
Кому реєстрація критично важлива
Реєстрація в жодному з трьох випадків не є законним обов'язком — це право, яким можна скористатися. Але є ситуації, де відмова від реєстрації означає майже гарантовану втрату контролю над продуктом:
- виробники з оригінальним технічним рішенням, яке конкурент може скопіювати, щойно побачить готовий продукт, — без патенту немає підстави заборонити копіювання;
- компанії, що виводять продукт на ринок через тендери чи великих партнерів — багато закупівельних процедур і інвесторів прямо вимагають підтвердження прав на технологію;
- виробники з упізнаваним дизайном (упаковка, форма виробу, зовнішній вигляд пристрою) — без зареєстрованого зразка дизайн копіюють легально, якщо назву не чіпають;
- стартапи перед залученням інвестицій — портфель прав інтелектуальної власності — це актив, який інвестор перевіряє при due diligence;
- розробники, які плануються продавати ліцензії на використання рішення — ліцензувати можна лише те, що юридично зафіксоване як ваше.
Для швидкого й дешевого закриття питання, коли готові прийняти певний ризик оскарження, — корисна модель. Для міцнішого захисту, що витримає серйозний конкурентний спір, — повний винахід із кваліфікаційною експертизою.
Порушення прав і способи захисту
Ст. 432 Цивільного кодексу України дає власнику права звернутися до суду й перелічує, що саме суд може постановити:
- невідкладні заходи щодо запобігання порушенню та збереження доказів;
- зупинення пропуску контрафактних товарів через митний кордон України;
- вилучення з обороту й знищення товарів, виготовлених з порушенням прав, за рахунок порушника;
- вилучення й знищення матеріалів та обладнання, які використовувались для виготовлення контрафакту;
- разова грошова виплата замість вилучення й знищення (новела 2023 року) — застосовується, якщо порушення було ненавмисним, без недбалості, а знищення товару непропорційне завданій шкоді; розмір визначається як розмір винагороди, яку отримав би власник, якби дав дозвіл на використання;
- компенсація замість відшкодування збитків — розмір визначає суд з урахуванням вини порушника й інших істотних обставин;
- публікація відомостей про порушення в ЗМІ за рахунок порушника.
Практично це означає: власнику патенту чи свідоцтва не обов'язково доводити точний розмір збитків, щоб отримати компенсацію, — закон дає альтернативний, простіший шлях.
Актуальна практика Верховного Суду (2026)
30 квітня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову у справі № 910/9528/25, яка прямо стосується строку дії патентів. Власник патенту на винахід (фармацевтична розробка) звернувся до УКРНОІВІ з клопотанням про продовження строку чинності прав, оскільки стандартний 20-річний строк спливав 17 березня 2023 року — під час дії воєнного стану. УКРНОІВІ відмовив, вважаючи, що Закон № 2174-IX «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану» зупиняє лише процедурні строки, а не строк чинності самих майнових прав.
Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу УКРНОІВІ й підтвердив: відповідно до ч. 3 ст. 465 ЦК і Закону № 3687-XII, майнові права інтелектуальної власності, строк яких спливає під час воєнного стану, лишаються чинними до дня, наступного після завершення чи скасування воєнного стану. Висновок для власників патентів: строк дії, який формально мав спливти під час війни, автоматично не втрачається — але це не звільняє від необхідності вчасно подати клопотання про підтвердження цього факту, як і зробила компанія в цій справі.
Окремо варто знати контекст 2026 року: питання щодо запуску спеціалізованого Вищого суду з питань інтелектуальної власності, утвореного ще 2017 року, досі не вирішене, а справи про промислову власність розглядаються у складі Касаційного господарського суду — там працює окрема судова палата для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності та пов'язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством. Судді цієї палати щороку беруть участь у міжнародних заходах (зокрема в конференції EUIPO з прецедентного права з інтелектуальної власності, травень 2026 року) — практика поступово зближується з підходами Європейського Союзу, що особливо актуально з огляду на статус України як держави-кандидата на вступ до ЄС.
Як звернутися до юриста з питань інтелектуальної власності
Перш ніж записуватись на консультацію, підготуйте:
- опис рішення чи дизайну своїми словами — що саме нове, чим відрізняється від того, що вже є на ринку;
- докази дати створення — креслення, фото, переписку, будь-що з датою, що підтверджує, коли рішення з'явилося (це критично, якщо дизайн чи продукт уже показували публічно — пам'ятайте про пільговий 12-місячний строк для зразків, про який ми писали раніше);
- чи продукт уже демонструвався публічно — на виставці, в рекламі, в продажу — і коли саме; це впливає на те, чи збережена новизна;
- мету реєстрації — захист від копіювання, підготовка до інвестицій, ліцензування, участь у тендері — від мети залежить, чи варто йти шляхом швидкої корисної моделі чи повного винаходу.
На консультації прямо запитайте: до якого об'єкта відноситься ваше рішення, які реальні шанси пройти експертизу без відмови, і скільки часу та грошей займе кожен з варіантів. Гарний юрист чи патентний повірений у сфері інтелектуальної власності на початковій консультації скаже, якщо захищати нема чого або якщо простіший шлях (наприклад, комерційна таємниця замість патенту) підійде краще — а не одразу запропонує найдорожчу процедуру.
Послуги під ключ: реєстрація промислового зразка (12 000 грн) і реєстрація торговельної марки (15 000 грн). Якщо не впевнені, який об'єкт захищати у вашому випадку, або сталося порушення прав, — консультація юриста для бізнесу (1500 грн) розбере ситуацію до подання заявки, а не після відмови в реєстрації.
Норми наведено за станом на 07.09.2026: Цивільний кодекс України (ст. 432, 465) в редакції від 05.08.2026, Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 № 3687-XII та Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 № 3688-XII, обидва в редакції від 26.02.2026, Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час дії воєнного стану» № 2174-IX. Постанова Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 910/9528/25 наведена за офіційними матеріалами судової практики; повний текст рекомендується перевірити в Єдиному державному реєстрі судових рішень перед посиланням на нього в процесуальних документах. Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації за вашими обставинами.
Дана інформаційна стаття згенерована за допомогою ШІ, перевірена юристом щодо актуальності положень і норм чинного законодавства на відповідність станом на день публікації, з метою інформування громадян про можливість звернутися до спеціаліста у сфері права, адже ніхто не зможе замінити консультацію досвідченого юриста