Коли близька людина зникає безвісти — і тим більше в зоні бойових дій — рідні найменше думають про спадщину. Але саме тому, коли настає момент оформлення документів, з'ясовується: без рішення суду спадщина не відкривається взагалі, а строк на її прийняття після відкриття не подовжується сам по собі, навіть у воєнний час.
Два різні статуси — і різниця між ними принципова
Цивільний кодекс України (чинна редакція від 05.08.2026) розрізняє «безвісно відсутній» і «оголошений померлим», і плутати їх не можна — це різні правові наслідки.
Визнання безвісно відсутнім (стаття 43) — якщо протягом одного року в місці постійного проживання особи немає відомостей про місце її перебування. Наслідок — не смерть, а опіка над майном (стаття 44): нотаріус вживає заходів для встановлення опіки, причому за особливих обставин зникнення це можна зробити ще до рішення суду, за заявою заінтересованої особи чи органу опіки та піклування.
Оголошення померлою (стаття 46) — окрема, більш тяжка процедура, і саме вона відкриває спадщину. Загальний строк — три роки відсутності відомостей, а якщо особа пропала за обставин, що загрожували смертю, — шість місяців.
Спеціальне правило для зниклих у бойових діях
Частина друга статті 46 містить окрему норму саме для цієї ситуації: фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями чи збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Але є важливе пом'якшення в тому самому реченні: з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Тобто чекати офіційного завершення бойових дій — і тим більше два роки після нього — не обов'язково: суд оцінює обставини конкретного випадку.
Дата, з якої особа вважається померлою, теж особлива. За частиною третьою статті 46, особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували смертю, або у зв'язку з воєнними діями, оголошується померлою від дня її вірогідної смерті — а не від дня набрання рішенням суду законної сили, як за загальним правилом.
Звідси й момент відкриття спадщини
Стаття 1220 Цивільного кодексу прямо повʼязує ці норми: спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті або день, з якого особа оголошується померлою (з прямим посиланням на частину третю статті 46 — тобто на день вірогідної смерті для загиблих у бойових діях).
Практичний наслідок: шестимісячний строк на прийняття спадщини (стаття 1270) відраховується не від дати рішення суду, а від встановленого судом дня вірогідної смерті. Це може виявитися датою в минулому — і строк може виявитися вже частково або повністю пропущеним на момент, коли рішення суду взагалі набрало законної сили.
Найважливіше: Верховний Суд скасував «пільги» воєнного стану
Це те, про що досі є поширена й небезпечна помилка: багато хто вважає, що під час воєнного стану строки на спадщину автоматично призупиняються. Це не так — і Верховний Суд це прямо підтвердив.
Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.06.2025 у справі № 692/852/24 (текст постанови) стосувалась саме спроби поновити пропущений строк для прийняття спадщини з посиланням на воєнний стан і постанову Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022, яка передбачала зупинення перебігу строку на період воєнного стану, але не більше чотирьох місяців.
Верховний Суд у задоволенні скарги відмовив і дійшов принципового висновку: постанова КМУ № 164 суперечить статтям 1270 і 1272 Цивільного кодексу України, оскільки законодавець не передбачає такої конструкції, як «зупинення перебігу строку», встановленого законом, підзаконним актом Кабінету Міністрів. Тому ця постанова не підлягає застосуванню.
Ще один принциповий висновок із цієї справи: сам факт воєнного стану не є поважною причиною пропуску строку. Суд прямо вказав, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами — а не із загальною ситуацією в країні.
Що суди визнають поважною причиною, а що ні
За узагальненою практикою Верховного Суду щодо спадкування у воєнний час, поважними причинами пропуску шестимісячного строку (стаття 1272 ЦК) визнаються, зокрема:
- тривала тяжка хвороба або стаціонарне лікування спадкоємця;
- проходження військової служби;
- перебування на тимчасово окупованій території — за умови документального підтвердження неможливості звернутися до нотаріуса;
- інші непереборні перешкоди, підтверджені офіційними доказами.
А ось що не визнається само по собі:
- воєнний стан як загальна обставина, без конкретних доказів перешкоди саме для вас;
- перебування за кордоном без доказів неможливості діяти через консульство чи поштою.
🔴 Ключова вимога суду в обох напрямках однакова: «посилань на загальну ситуацію в країні недостатньо». Потрібні конкретні документи, що підтверджують саме вашу неможливість подати заяву вчасно.
Як це працює на практиці — порядок дій
- Зібрати докази зникнення — витяг з реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, довідка від військової частини, матеріали розшуку, показання свідків.
- Звернутися до суду — із заявою про визнання особи безвісно відсутньою (рік відсутності відомостей) або про оголошення померлою (шість місяців — два роки залежно від обставин).
- Отримати рішення суду — саме воно, а не сам факт зникнення чи навіть загибелі в бою без офіційного підтвердження, є юридичною підставою для відкриття спадщини.
- Порахувати строк від дня вірогідної смерті, встановленого судом (стаття 1220), а не від дати самого рішення — і подати заяву нотаріусу в межах шести місяців.
- Якщо строк уже минув — одразу збирати документальні докази поважної причини для звернення до суду за визначенням додаткового строку (стаття 1272), а не сподіватися на «воєнний стан» як аргумент сам по собі.
Спадкування права на компенсацію за житло — окремий нюанс
Якщо мова йде про зруйноване чи пошкоджене житло загиблого, тут діє спеціальна норма. За статтею 12 Закону України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна…», у разі смерті отримувача компенсації до спадкоємців переходить право на отримання компенсації, включно з житловим сертифікатом. Рішення про надання компенсації спадкоємцю приймається після отримання свідоцтва про право на спадщину — тобто спадкову справу варто відкривати паралельно, а не «після» звернення за компенсацією.
З чого почати
Ця категорія справ поєднує емоційно важку ситуацію з жорсткими процесуальними строками — і найбільша практична допомога тут у тому, щоб не втратити час на зборі документів, поки строк іде. Юрист допомагає одразу визначити правильний шлях: безвісна відсутність чи оголошення померлим, який строк застосовний і які докази знадобляться, якщо строк уже пропущено.
- Консультація юриста про спадкування — 500 грн. Базова консультація: яка процедура застосовна у вашій ситуації і з чого почати.
- Консультація юриста з питань спадкування + перевірка документів — 2500 грн. Юрист вивчає наявні документи про зникнення чи загибель і визначає конкретний план дій.
- Консультація юриста з питань мобілізації та військового права — 900 грн, якщо потрібно спершу розібратися зі статусом і документами від військової частини.
З повагою, Твій Юрист.
Норми наведено за станом на 01.09.2026: Цивільний кодекс України — у редакції від 05.08.2026; Закон України № 2923-IX — у редакції від 11.12.2024. Судова практика перевірена в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультації за вашими обставинами.
Дана інформаційна стаття згенерована за допомогою ШІ, перевірена юристом щодо актуальності положень і норм чинного законодавства на відповідність станом на день публікації, з метою інформування громадян про можливість звернутися до спеціаліста у сфері права, адже ніхто не зможе замінити консультацію досвідченого юриста