Дебіторка рідко «згорає» через одну велику подію. Частіше — через тиждень мовчання, ще одне «оплатимо в понеділок» і відвантаження під чесне слово. Цей матеріал доповнює підрозділ посібника «Корпоративна безпека» про дебіторську заборгованість практичними розʼясненнями: коли борг уже прострочений, що можна стягнути понад нього, який шлях до суду найкоротший і де закінчується законний тиск.
З якого моменту борг вважається простроченим?
За ст. 526 Цивільного кодексу України (в редакції від 05.08.2026) зобовʼязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Невиконання або виконання з порушенням умов — це вже порушення (ст. 610 ЦК), а прострочення настає, коли боржник не виконав зобовʼязання у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).
Тому перше, що треба перевірити, — чи є в договорі строк оплати. Якщо є, борг прострочено одразу після його спливу. Якщо строку немає або його привʼязано до моменту вимоги, діє ч. 2 ст. 530 ЦК: кредитор може вимагати оплату будь-коли, а боржник має сплатити у семиденний строк від дня предʼявлення вимоги. Без письмової вимоги такий «годинник» може взагалі не запуститися.
Аргументи «ми передумали» чи «ціна для нас тепер завелика» теж не працюють: одностороння відмова від зобовʼязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).
Що можна стягнути, крім самого боргу?
- Неустойку — штраф або пеню, якщо їх передбачено договором (ст. 549 ЦК). Пеня рахується у відсотках від простроченої суми за кожен день прострочення. Не завищуйте ставку: суд може зменшити неустойку, якщо вона значно перевищує розмір збитків (ч. 3 ст. 551 ЦК).
- Інфляційні втрати і 3 % річних — навіть якщо договір про них мовчить. Боржник, який прострочив грошове зобовʼязання, на вимогу кредитора сплачує борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних, якщо інший розмір не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК). Посилання на відсутність грошей не рятує: від відповідальності за неможливість виконати грошове зобовʼязання боржник не звільняється (ч. 1 ст. 625 ЦК).
- Збитки, завдані простроченням (ч. 2 ст. 612 ЦК). Серед інших наслідків порушення закон називає розірвання договору і зміну його умов (ст. 611 ЦК).
Ще краще подбати про гроші заздалегідь. Виконання зобовʼязання можуть забезпечувати неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток (ст. 546 ЦК), але такий правочин укладають лише письмово — інакше він нікчемний (ст. 547 ЦК). І стежте за строками: загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦК), а для окремих вимог, зокрема щодо неустойки, закон передбачає коротші строки.
Претензія, судовий наказ чи позов — з чого почати?
У господарських спорах претензія, як правило, не обовʼязкова: ст. 19 Господарського процесуального кодексу України (чинна редакція станом на жовтень 2026 року) передбачає досудове врегулювання за домовленістю сторін або коли воно обовʼязкове за законом. Та сама стаття нагадує: хто порушив права інших, має поновити їх, не чекаючи претензії чи позову. Але надіслати претензію все одно варто — вона фіксує дату вимоги, розрахунок суми й вашу позицію, а часто саме вона приводить оплату.
Судовий наказ — найшвидший шлях для боргу, який ніхто не заперечує. Його видають лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором у письмовій (зокрема електронній) формі, якщо сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 ГПК); заявником і боржником можуть бути юридичні особи та ФОП (ч. 3 ст. 147 ГПК). Суд розглядає заяву протягом пʼяти днів без судового засідання (ч. 1 ст. 154 ГПК). Однак боржник має пʼятнадцять днів з дня вручення копії наказу, щоб подати заяву про його скасування (ч. 1 ст. 157 ГПК), — тоді доведеться йти в позовне провадження.
Позов — для більших сум і спірних ситуацій. Щоб рішення не залишилося на папері, просіть про забезпечення позову: воно можливе ще до подання позову, якщо інакше виконання рішення може бути істотно ускладнене чи неможливе (ч. 2 ст. 136 ГПК). Типовий захід — арешт майна та (або) коштів відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК), причому заходи мають бути співмірними з вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК).
Після рішення настає черга виконавчого провадження. Законодавство про виконавче провадження дає стягувачу вибір між державним і приватним виконавцем. Ваша частина роботи — вчасно подати виконавчий документ, повідомити виконавцю про відомі рахунки, майно й дебіторів боржника, стежити за провадженням в автоматизованій системі та оскаржувати бездіяльність виконавця, якщо вона є.
Чи можна передати борг колекторам або продати його?
Так. Кредитора може бути замінено, зокрема, шляхом відступлення права вимоги (ч. 1 ст. 512 ЦК), але не тоді, коли це заборонено договором або законом (ч. 3 ст. 512 ЦК). Згода боржника за загальним правилом не потрібна, проте якщо його не повідомили письмово, оплата первісному кредитору вважається належним виконанням (ст. 516 ЦК). Якщо колектор діє як представник, у договорі з ним привʼязуйте винагороду до фактично отриманих коштів. Для боргів за споживчими кредитами Закон України «Про споживче кредитування» встановлює окремі вимоги до етичної поведінки під час врегулювання простроченої заборгованості, а незаконні методи партнера бʼють і по репутації замовника.
Коли неплатіж — це вже злочин?
Саме по собі невиконання договору злочином не є. Шахрайство — це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України в редакції від 18.09.2026); ключове — умисел не платити від самого початку. Якщо майном не заволоділи, але значну майнову шкоду завдали обманом чи зловживанням довірою, можлива ст. 192 КК. Водночас кримінал загрожує і кредитору: вимога виконати договір під погрозою насильства чи пошкодження майна — це ст. 355 КК, самовільне «вилучення» майна боржника може стати самоправством (ст. 356 КК). А от якщо боржник приховує чи відчужує арештоване майно, підставою для заяви є ст. 388 КК, а умисне невиконання судового рішення — ст. 382 КК.
Три типові ситуації
Ситуація 1. Постачальник відвантажив товар за накладними, договір письмовий, строк оплати — 30 днів, покупець мовчить. Що каже закон: борг прострочений, можна вимагати неустойку за договором, інфляційні та 3 % річних за ст. 625 ЦК; якщо сума в межах ліміту ст. 148 ГПК — підходить судовий наказ. Що робити: звірка, претензія з розрахунком, а якщо оплати немає — заява про видачу судового наказу.
Ситуація 2. Підрядник виконав роботи, акт підписано, але строк оплати в договорі не вказано; замовник виводить кошти з рахунків. Що каже закон: після письмової вимоги боржник має сім днів на оплату (ч. 2 ст. 530 ЦК), а ризик невиконання рішення — підстава для забезпечення позову (ст. 136 ГПК). Що робити: негайно надіслати вимогу, готувати позов разом із заявою про арешт коштів.
Ситуація 3. Новий клієнт попросив велику відстрочку, після поставки змінив адресу, а директор зник; виявилося, що компанія не мала ні майна, ні працівників. Що каже закон: є ознаки шахрайства за ст. 190 КК. Що робити: зібрати документи й листування, подати заяву про кримінальне правопорушення і паралельно — цивільний позов.
Часті помилки
- Відвантажувати далі, «щоб не зіпсувати стосунки», коли попередній борг уже прострочений.
- Не перевіряти, чи договір забороняє відступлення права вимоги, перш ніж продавати борг.
- Передавати претензію лише в месенджері без доказу вручення.
- Йти по судовий наказ у справжньому спорі — боржник скасує наказ і ви втратите час.
- Погрожувати боржнику чи «забирати своє» самостійно — так кредитор сам стає фігурантом кримінальної справи.
Що робити покроково
- Зберіть документи: договір, специфікації, накладні, акти, листування, платіжні документи.
- Проведіть звірку взаєморозрахунків і зафіксуйте визнання боргу.
- Порахуйте суму: основний борг, неустойка, інфляційні та 3 % річних.
- Надішліть претензію з доказом вручення і чітким строком оплати.
- Оберіть процедуру: судовий наказ для безспірного боргу в межах ліміту або позов із забезпеченням.
- Після рішення подайте документ до виконавця та передайте йому всю відому інформацію про майно боржника.
- За ознак обману від самого початку — заява до правоохоронних органів.
Якщо борг уже прострочений, а боржник тягне час, почніть із консультації юриста для бізнесу (1 500 грн): розберемо документи, порахуємо суму й оберемо процедуру. Коли справа вже в суді або треба оцінити перспективи позову — підійде консультація юриста з судових справ (1 000 грн).
З повагою, Твій Юрист.
Дана інформаційна стаття згенерована за допомогою ШІ, перевірена юристом щодо актуальності положень і норм чинного законодавства на відповідність станом на день публікації, з метою інформування громадян про можливість звернутися до спеціаліста у сфері права, адже ніхто не зможе замінити консультацію досвідченого юриста