Менеджер із закупівель отримує «подяку» від постачальника, продажник обіцяє «бонус» закупівельнику клієнта, а керівник вважає, що це «їхні особисті справи». Насправді «відкат» у приватному бізнесі — це злочин для того, хто бере, і для того, хто дає, а в низці випадків — ще й підстава для штрафу самій компанії. Цей матеріал доповнює підрозділ посібника «Корпоративна безпека» практичними розʼясненнями: як закон кваліфікує відкати, хто і чим ризикує і що робити, якщо ви це виявили.
Що закон вважає «відкатом»?
Слова «відкат» у законі немає. Юридично це комерційний підкуп — ст. 368-3 КК України (в редакції від 18.09.2026): пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі приватної компанії за дії чи бездіяльність з використанням її повноважень в інтересах того, хто дає, або третьої особи. Окремо карається прийняття такої пропозиції чи одержання вигоди.
Неправомірна вигода — не лише гроші. За приміткою до ст. 364-1 КК це майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру без законних підстав. Таке саме визначення дає ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (чинна редакція станом на жовтень 2026 року). Отже, «кешбек» на особисту картку, оплачений відпочинок, робота для родича чи частка у фірмі-постачальнику — усе це вигода.
Важливий нюанс: йдеться про службову особу. За ч. 3 ст. 18 КК це той, хто обіймає посаду з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями або виконує їх за спеціальним повноваженням. Начальник відділу закупівель, керівник складу, менеджер із правом погоджувати постачальника — так. Працівник без таких функцій — як правило, ні, і тоді оцінка буде іншою.
Хто відповідає: той, хто бере, чи той, хто дає?
Обидва, але по-різному:
- Той, хто дає (ч. 1 ст. 368-3 КК): штраф від 1 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи від 100 до 200 годин, обмеження або позбавлення волі до двох років. Повторно або групою (ч. 2) — штраф від 2 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів або обмеження чи позбавлення волі до чотирьох років.
- Той, хто бере (ч. 3 ст. 368-3 КК): штраф від 2 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів, виправні роботи до двох років, пробаційний нагляд, обмеження або позбавлення волі до трьох років — і обовʼязково позбавлення права обіймати певні посади до двох років. Повторно, групою або з вимаганням (ч. 4) — позбавлення волі від трьох до семи років з конфіскацією майна.
Якщо факт вигоди довести складно, але працівник умисно діяв усупереч інтересам компанії заради вигоди і завдав істотної шкоди, працює ст. 364-1 КК — зловживання повноваженнями (ч. 1 — штраф від 1 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів, пробаційний нагляд або обмеження волі до двох років; за тяжкі наслідки, ч. 2, — до шести років позбавлення волі).
Якщо «подяку» пропонують аудитору, нотаріусу, оцінювачу, експерту, арбітражному керуючому чи приватному виконавцю, це ст. 368-4 КК. Якщо службовцю держоргану — ст. 369 КК, де вже за ч. 1 можливе обмеження або позбавлення волі від двох до чотирьох років.
Чи може відповісти сама компанія?
Так, і тут є асиметрія, про яку мало хто знає. Коли ваш працівник бере відкат, компанія — потерпіла. Коли ж хтось дає вигоду від імені та в інтересах компанії, до неї можуть застосувати заходи кримінально-правового характеру (п. 1 ч. 1 ст. 96-3 КК — за ч. 1–2 ст. 368-3, ч. 1–2 ст. 368-4, ст. 369 і 369-2). Окрема підстава — компанія не забезпечила виконання обовʼязків щодо запобігання корупції, і це призвело до такого злочину (п. 2 ч. 1 ст. 96-3).
Уповноважена особа — будь-хто, хто має право діяти від імені компанії за законом, статутом, договором, інструкцією чи навіть усним дозволом (примітка 1 до ст. 96-3). Злочин вважається вчиненим в інтересах компанії, якщо дав їй неправомірну вигоду, створив умови для неї або вигоду дали за рішення на її користь (примітка 2). Тобто «менеджер сам вирішив» не захищає, якщо контракт отримала компанія.
Що загрожує (ст. 96-6, 96-7 КК): штраф у двократному розмірі неправомірної вигоди; якщо розмір обчислити неможливо — за нетяжкий злочин від 10 000 до 20 000 неоподатковуваних мінімумів (саме до нетяжких ч. 1–2 ст. 368-3 відносить ст. 12 КК). Можливі також ліквідація і конфіскація майна, а збитки й розмір вигоди компанія відшкодовує в повному обсязі. Діє це щодо будь-якої приватної юрособи (ст. 96-4 КК). Відомості про таку компанію вносять до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, і оприлюднюють (ст. 59 Закону «Про запобігання корупції»).
Якщо вигоду дали посадовцю іноземної держави чи міжнародної організації (ч. 4 ст. 18 КК), заходи можуть застосувати навіть без встановлення конкретної фізичної особи (ч. 2 ст. 96-3).
Що закон вимагає від бізнесу заздалегідь?
Закон «Про запобігання корупції» поширюється не лише на чиновників: у випадках, які він визначає, — і на осіб з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими обовʼязками в приватних компаніях (п. 3 ч. 1 ст. 3). За ст. 61 цього Закону кожна юрособа вживає необхідних і обґрунтованих заходів проти корупції, а керівник і засновники забезпечують регулярну оцінку корупційних ризиків. Працівники зобовʼязані не брати участі в корупційних правопорушеннях і невідкладно повідомляти про підбурення, про порушення колег і про конфлікт інтересів. Обовʼязкову антикорупційну програму (ст. 62) мають, зокрема, учасники публічних закупівель вартістю від 20 мільйонів гривень; положення про її дотримання включають до трудових договорів і правил внутрішнього розпорядку. Для решти програма не обовʼязкова, але саме вона є вашим доказом, що заходи існували.
Ще один інструмент — ст. 232 ЦК України (в редакції від 05.08.2026): правочин, укладений через зловмисну домовленість вашого представника з контрагентом, суд визнає недійсним, а збитки ви можете стягнути з обох солідарно.
Міні-кейс 1. «Кешбек» від постачальника
Ситуація. Начальник відділу закупівель роками працює з одним постачальником, ціни вищі за ринок, а з рахунку фірми-постачальника на його картку щомісяця надходять «повернення».
Що каже закон. Для начальника — ознаки ч. 3 ст. 368-3 КК, для того, хто платить, — ч. 1. Ваша компанія — потерпіла; договори можна оспорювати за ст. 232 ЦК.
Що робити. Зберегти документи й журнали, провести службове розслідування, порівняти ціни, звернутися з заявою до правоохоронних органів і з позовом про збитки.
Міні-кейс 2. «Бонус» закупівельнику клієнта
Ситуація. Ваш менеджер із продажу, щоб виграти великий контракт, домовляється «віддячити» менеджеру клієнта відсотком від суми.
Що каже закон. Менеджер ризикує за ч. 1 ст. 368-3 КК, а компанія, яка отримала контракт, — заходами за ст. 96-3, зокрема штрафом у двократному розмірі вигоди.
Що робити. Письмова заборона в антикорупційній політиці й трудовому договорі, навчання продажників, контроль «маркетингових» виплат і агентських винагород, антикорупційне застереження в договорах.
Міні-кейс 3. Оцінювач «може допомогти»
Ситуація. Оцінювач натякає, що за доплату «готівкою» звіт вийде вигіднішим.
Що каже закон. Це сфера ст. 368-4 КК: оцінювач, який вимагає доплату, ризикує за ч. 3–4, а ви, якщо заплатите, — за ч. 1.
Що робити. Відмовитися, зафіксувати пропозицію, змінити оцінювача і повідомити відповідальну особу чи керівника, як вимагає ст. 61 Закону «Про запобігання корупції».
Часті помилки
- Думати, що в приватному бізнесі «відкат» — не злочин, бо держава в угоді не бере участі.
- Вважати подарунки, поїздки чи працевлаштування родичів «не грошима», а отже — не вигодою.
- Звільнити працівника «тихо», без розслідування й документів, і втратити можливість стягнути збитки.
- Не мати жодної антикорупційної політики: тоді компанії нічим довести, що вона вживала заходів.
- Дозволяти продажникам «вирішувати питання» з клієнтами без контролю — відповідати може вся компанія.
Що робити покроково
- Визначте посади з підвищеним ризиком: закупівлі, продажі, логістика, оренда, найм.
- Затвердьте антикорупційну політику і положення про конфлікт інтересів, ознайомте працівників під підпис, внесіть обовʼязок дотримання до трудових договорів.
- Додайте до договорів антикорупційне застереження з правом на аудит і розірвання.
- Запровадьте колегіальні рішення і розмежування «замовив — прийняв — оплатив».
- Створіть канал повідомлень і реагуйте на кожне звернення.
- Перевіряйте нових постачальників і клієнтів, зокрема повʼязаність із працівниками.
- У разі виявлення — фіксуйте докази, проводьте службове розслідування і вирішуйте з юристом, чи звертатися до правоохоронців.
Якщо ви підозрюєте відкати або хочете вибудувати захист заздалегідь, почніть із консультації юриста для бізнесу (1500 грн) — розберемо вашу ситуацію і документи. Перед співпрацею з новим партнером замовте перевірку контрагента (1500 грн): повʼязаність постачальника з вашими працівниками часто видно ще до першого платежу.
З повагою, Твій Юрист.
Дана інформаційна стаття згенерована за допомогою ШІ, перевірена юристом щодо актуальності положень і норм чинного законодавства на відповідність станом на день публікації, з метою інформування громадян про можливість звернутися до спеціаліста у сфері права, адже ніхто не зможе замінити консультацію досвідченого юриста